На Сумщині загинув захисник із Гори Роман Качур — командир відділення БпЛА
Поділитися в
Копіювати посилання
Гірську громаду знову сколихнула трагічна звістка. У бою за Україну на Сумщині загинув житель села Гора, молодший сержант, командир відділення безпілотних авіаційних комплексів Роман Валерійович Качур.
Роман народився і виріс у Горі, навчався у Гірському ліцеї. Рідні згадують його як доброго, щирого, товариського та відповідального чоловіка, який легко знаходив спільну мову з людьми й дуже цінував свою родину.
Після 9-го класу Роман вступив до Іллінецького державного аграрного коледжу, де здобув спеціальність «Облік і аудит», а згодом продовжив навчання за фінансовим напрямом. Працював у фармацевтичній компанії «Оптіма-Фарм», а потім у логістичній компанії «ФІГЕ УКРАЇНА», де від товарознавця виріс до начальника відділу.
Наприкінці 2022 року Роман отримав повістку, а вже у січні 2023-го розпочав службу у лавах Збройних Сил України.
У листопаді 2024 року його направили на Покровський напрямок. Там він займався евакуацією поранених. Певний час служив у штабі, допомагав із нарахуваннями, оформленням документів та іншими питаннями для військовослужбовців. Згодом, за власним бажанням, був переведений до відділення безпілотних авіаційних комплексів.
За мужність, патріотизм і високу громадянську позицію у 2023 році Романа нагородили медаллю «Честь. Слава. Держава.». Також він неодноразово отримував грамоти та подяки від військового командування і державних органів за сумлінну службу.
Рідні розповідають, що Роман майже нічого не розповідав мамі про небезпечні моменти служби, намагаючись уберегти її від переживань. Навіть коли перебував у небезпечних районах, запевняв, що з ним усе добре.
Особливе місце у його житті займала родина. Роман рано втратив батька, тому змалку відчував відповідальність за близьких, допомагав мамі та молодшому брату. Дуже любив бабусю і щоліта приїжджав до неї на Вінниччину.
Попри війну, Роман будував плани на майбутнє. Мріяв про власну сім’ю, планував одружитися, тепло ставився до доньки своєї обраниці та піклувався про неї.
Коли під час відпустки йому запропонували не повертатися до війська, Роман відмовився. Залишити побратимів і свою справу для нього було неможливо.
Він мріяв жити у вільній Україні та робив усе, щоб наблизити цей день.